Народ не хоче правди – Маячневий вирок районного суду
Ось воно, рішення районного суду щодо мого заперечення у справі голови міської ради Вайсенфельса Еккарта Гюнтера проти мене, незалежного журналіста Міхаеля Турма. Вже отримані висновки з усного слухання були підтверджені суддею районного суду Вайсенфельса Баацом.
Народ не хоче правди
В ім'я народу стоїть і над цим рішенням судді Бааца. Народ – це ти, це ви. Я теж народ, але від мого імені вирок не виголошували і не писали. Бо я бачу це інакше.
Суддя Баац наполягає на своїй думці, що нібито існувала домовленість, угода між мною та головою міської ради Еккартом Гюнтером, згідно з якою я зобов'язався вирізати його та інших членів міської ради з відеозапису засідання міської ради 07.11.2024. Гаразд, ми з Гюнтером розмовляли, але я ні на йоту не вважав це угодою. Суддя Баац не був присутній при цій розмові, та це його все одно не цікавить.
На усному засіданні, на яке Еккарт Гюнтер не з'явився, я чітко заявив, що ніякої "угоди" не було. Допит Еккарта Гюнтера міг би це прояснити, але Гюнтер, позивач, не з'явився. Суддя Баац також не виявив жодного інтересу призначити додаткове засідання для з'ясування істини. Для нього було достатньо того, що Гюнтер через свого адвоката написав до суду.
Моя помилка полягала в тому, що я виходив з припущення, що збір доказів відбудеться на усному засіданні. Тому я подав клопотання про виклик бургомістра міста Вайсенфельс, Мартіна Папке, а також членів міської ради Крістофера Гессельбарта, Беатрікс Шергорн, Міхаеля Шпенглера, Ангели Брауне, Беате Шлегель, Вальтера Вольтера, Гайді Фере, Яни Лот, Майка Коха-Фрішледера, Йорга Рімера, Сенді Шайнпфлуг, Еккарта Гюнтера, Зільке Краузе, Йоганнеса Кунце, доктора мед. Бурчин Озюяман, а також Горста Ціглера.
Зрозуміло, що у мене не було адрес, за якими можна було б викликати. Тому я написав до суду, що їх слід запитати через міську адміністрацію. Але й на це суддя Баац, очевидно, не мав бажання. В якості адреси для виклику Еккарта Гюнтера було вказано "Місто Вайсенфельс, Маркт 1, Вайсенфельс" – саме та адреса, яку можна було б використати для виклику бургомістра та інших членів міської ради, якби суддя Баац цього захотів.
Я б із задоволенням опитав саме цих осіб, щоб з'ясувати їхні причини, чому для них є такою проблемою бути видимими та чутними для громадян міста Вайсенфельс та їхніх виборців. Суддя Баац, очевидно, не хотів цього знати. З'ясування істини – це якось не його, мабуть, сказали б багато хто.
Я мав би, замість того, щоб просто просити про усне засідання, спростувати тему "договору" письмово. Бо на усному засіданні суддю Бааца цікавило лише те, що було написано на папері.
Ось такі вони, хитрощі та прийоми, що застосовуються в окружному суді, на мою думку, для придушення правди. Оскільки вирок було винесено в ім'я народу, з цього слід зробити висновок, що народ, тобто ти і ви, не зацікавлені в правді. Брехня, якщо її одного разу записано, вважається правдою, якщо цю брехню якимось чином можна інтерпретувати як правду і вона вже десь написана.
Зверніть увагу на речення, яке суддя Баац, ймовірно, списав:
„Проте в цьому відношенні не має значення, як учасник інтерпретує зміст розмови, а те, як значення відповідної, спрямованої на укладення угоди заяви випливає з так званого горизонту одержувача, § 133 ЦК Німеччини. Він визначається не суб'єктивним розумінням чи неправильним розумінням, а об'єктивним змістом згідно з тлумаченням відповідно до сумлінності та доброї віри з урахуванням ділового звичаю (загальна думка, див., наприклад, Елленбергер у Грюнеберзі, Цивільний кодекс, 83-є видання, пункт 9 до § 133 ЦК Німеччини та ін.)."
Ех, ти, ви, народ, громадо – як сказала колись Сабріна, названа сестра Мойсея:
Кожен має бути обачним! Кожен має стерегтися,
що він чи вона з ким обговорює, щоб з цього раптом не виник договір.
(Принаймні, я так думаю, що маю право це інтерпретувати, і це стає правдою, чи не так?)
Однак є й кілька позитивних моментів: Еккарт Гюнтер намагався своєю скаргою представляти також вищезгаданих членів міської ради. Це суддя Баац бачить так само, як і я: так не піде. У мене лише виникає питання, чому адвокат Еккарта Гюнтера сам не додумався до цього. Але питання компетентності або її протилежності я тут не ставлю.
Витрати на провадження
Не дуже мені подобається, що я маю нести половину судових витрат, адже цю справу можна було б вирішити поза судом і без адвоката. Хто має зайві кілька євро і хоче підтримати мене, а отже, і "Голос Громадян" загалом – внизу сторінки ви знайдете банківські та PayPal-реквізити.
Мерсі боку!
Нісенітний вирок
Нижче наведено нісенітний вирок. Так, я називаю його саме так. Судді було б легко з'ясувати правду і скасувати попереднє рішення на основі правди. Замість цього він начесав нісенітниць.
Можливо, той чи інший викладач, який розуміє демократію, захоче використати цей вирок на уроках етики? І не забувайте: вивчення права з першого класу має бути обов'язковим.
"Наша демократія" та "Наша правова держава"
Зараз, ймовірно, знову дехто заявить, що це наша демократія та наша правова держава. Для них це, можливо, і є "нашою правовою державою". Я розумію правову державу так, що суд зацікавлений в істині і переглядає або скасовує вже винесені вироки та рішення, якщо очевидно, що попередні припущення були хибними. Якщо ж суддя натомість використовує закони лише для того, щоб залишатися при своїх попередніх поглядах, то це, на мою думку, не має нічого спільного з верховенством права. А без верховенства права не може бути справжньої демократії.
Повний (нісенітний) вирок
Районний суд Вайсенфельса
1 C 334/24
Іменем народу
Рішення
У судовій справі
Пана Екарта Гюнтера, місто Вайсенфельс, Маркт 1, 06667 Вайсенфельс
Позивач
Представник у суді: Адвокат Б'єрн Фезе, ...
Номер справи: 01512F24 fe/za
проти
Пана Міхаеля Турма, ...
Відповідач
Районний суд Вайсенфельса в особі судді районного суду Бааца 29.01.2025 року вирішив:
Тимчасова заборона у тій самій справі від 27.11.2024 року залишається чинною.
Витрати на провадження покладаються на сторони порівну.
Рішення підлягає попередньому виконанню.
Мотивувальна частина
Від викладення фактичних обставин справи відмовлено згідно з § 495 а ЦПК Німеччини.
Заява позивача про правовий захист, подана шляхом тимчасової заборони, є прийнятною. Зокрема, забезпечено підсудність суду, до якого звернулися. З огляду на те, що дві особи німецького громадянства судяться в німецькому суді, а фактичні обставини справи відбулися в Німеччині, міжнародна підсудність німецьких судів не може серйозно ставитися під сумнів. Територіальна підсудність також без проблем забезпечена як за місцем події, так і за місцем проживання обох сторін, §§ 12, 13 ЦПК Німеччини.
Правове прохання позивача також є обґрунтованим, §§ 311 абз. 1, 241 абз. 1 ЦК Німеччини. Згідно з фактичними обставинами, що лежать в основі прийняття рішення, сторони судової справи до засідання міської ради 07.11.2024 року у Вайсенфельсі домовилися, що відповідач або не фільмуватиме позивача, або ж пізніше видалить відповідні записи зі свого відеорепортажу. Однак він цього не зробив, а навпаки, повністю розмістив зроблені відеозаписи – без вирізання позивача – в Інтернеті. Таким чином, він діяв усупереч договірному зобов'язанню, отже, позивач має відповідну вимогу про припинення на договірній основі. Як договірний партнер позивача, він також є належним відповідачем, незалежно від того, хто вказаний як "Застереження" на використаних Інтернет-сторінках. Крім того, його можливість задовольнити заявлену вимогу випливає також з його власних тверджень (сторінка 3 заперечення знизу, 4 зверху); там він сам зазначає, що за відповідною вимогою він спочатку вимкнув зроблене відео "офлайн".
Твердження про досягнуту домовленість відповідач у своїх письмових поясненнях до засідання не заперечив, зокрема, до закінчення того засідання, яке згідно з ухвалою від 13.12.2024 року відповідало дню закінчення усного судового розгляду. Оскільки ця ухвала містила чітке зазначення, що заяви, подані до суду поза встановленими термінами – письмово або під протокол канцелярії – могли б бути не враховані, відповідні аргументи захисту мали бути подані в межах цього терміну. Хоча відповідач повною мірою скористався можливістю висловитися в рамках заперечення, а також у клопотанні від 19.12.2024 року; проте він не заперечив проти зазначених тверджень позивача. Оскільки відповідні заяви для підготовки подальшої оцінки тверджень, необхідної для збору доказів, мали бути подані з достатнім часовим запасом до засідання, і відповідний термін був встановлений, відповідач у цьому відношенні позбавлений права, оскільки він мав би заперечувати досягнуту домовленість, §§ 495, 273 абз. 2, 296 абз. 1 ЦПК Німеччини. Врахування можливого твердження про те, що домовленість не була досягнута, затримало б вирішення судової справи у розумінні останньої норми, а виправдання не вбачається.
Хоча з зазначених причин це не має значення, слід все ж зазначити, що відповідне заперечення домовленості все одно могло б викликати сумніви. Те, що відповідач не оцінює зміст розмови, проведеної з позивачем 07.11.2024 року, як домовленість, він чітко дав зрозуміти на засіданні. Проте в цьому відношенні не має значення, як учасник інтерпретує зміст розмови, а те, як значення відповідної, спрямованої на укладення угоди заяви випливає з так званого горизонту одержувача, § 133 ЦК Німеччини. Він визначається не суб'єктивним розумінням чи неправильним розумінням, а об'єктивним змістом згідно з тлумаченням відповідно до сумлінності та доброї віри з урахуванням ділового звичаю (загальна думка, див., наприклад, Елленбергер у Грюнеберзі, Цивільний кодекс, 83-є видання, пункт 9 до § 133 ЦК Німеччини та ін.).
Єдиним предметом розгляду в даній справі є вимога позивача, на що вже було вказано в ухвалі. Можна залишити без розгляду питання про те, чи мала досягнута домовленість у цьому відношенні силу договору на користь третьої особи у розумінні § 328 ЦК Німеччини, оскільки умови добровільної процесуальної правоздатності не були викладені або не випливають. Так само не можна вивести законну процесуальну правоздатність позивача, наприклад, з його статусу голови міської ради. Як такий, він може в межах чинного права діяти фактично таким чином, що це матиме наслідки для третіх осіб; однак право пред'являти чужі особисті немайнові права в порядку цивільного судочинства з цього не випливає.
Розподіл витрат ґрунтується на § 92 абз. 1 ЦПК Німеччини.
Рішення щодо попереднього виконання випливає з §§ 709, 713 ЦПК Німеччини.
Баац
Суддя районного суду
Вайсенфельс, 05.02.2025
Автор: Michael Thurm | 11.02.2025
|
