|
|
||
![]() |
||
![]() |
||
![]() |
||
| Головна Про нас Контакти | ||
![]() |
||
Будь ласка, підтримайте Голос громадянина пожертвою ТУТ! | ||
|
||
Новий мотив для листівки для міста ВайсенфельсОсь уже 21 рік фірма Simon-Werbung з Вайсенфельса вигадує маленьку приємність для відвідувачів параду Замкового свята (яке вже кілька років стало Міським святом). Цього року буде випущено двадцять першу листівку. 5000 щасливих відвідувачів зможуть цього року порадіти «Чоботарчуку», який користується незмінною популярністю у Вайсенфельсі.
Його було обрано не без певного наміру, адже з цим популярним «міським талісманом» найближчим часом вийде ілюстроване кольорове видання для дітей від рекламної агенції «Simon-Werbung» – але про це пізніше. Чоботарчук — це фігура, яка стоїть у міському парку Вайсенфельса. Вона зображує хлопчика-посильного художника Пауля Юкгоффа, маленького Ернста Гофмана. Хлопчик, як тоді було заведено, був годувальником родини. Він жив зі своєю овдовілою матір'ю та вісьмома братами й сестрами у Скопау. Його весела вдача вразила художника, і той використав його як мотив для кількох своїх скульптур. Юкгофф отримав замовлення від вайсенфельських братів-пивоварів Еттлерів створити кумедну фігуру, яка мала б вітати відвідувачів пивоварні. Замовлення, здавалося, не було складним для Юкгоффа, і він створив форму, а з неї дві бронзові відливки. Хлопчик виглядав веселим, і своєю знайомою, водночас невинною манерою, він, здавалося, швидко припав до душі братам. Кілька років веселий хлопчик стояв біля в’їздів до пивоварень у Вайсенфельсі та Цайці. Проте з появою більших транспортних засобів він, на жаль, став перешкодою. Тож брати Еттлери майже одночасно вирішили подарувати веселого хлопця містам. Саме в той час в обох містах облаштовувалися парки. У Вайсенфельсі товариство благоустрою опікувалося хлопцем і встановило його на піщаниковий постамент. Там він публічно виставлявся до Другої світової війни. Однак потім надійшов наказ Головного управління економіки Рейху, яке, серед іншого, відповідало за постачання сировини, життєво важливої для війни. Окрім заліза та сталі, потрібно було здавати й бронзу. Цього хотіли уникнути для маленького хлопчика і тому відпиляли його від постаменту. До кінця війни він залишався захованим у лісі Лайслінґен і повернувся до міського саду в рамках «таємної операції». З того часу він перебуває там (з невеликою перервою на пів року, коли його реставрували у «несоціалістичній закордонній країні») і насолоджується тим, що приносить радість відвідувачам. Міцно тримається повір'я, що він приносить удачу, якщо потерти його лікоть або великий палець ноги. Автор: Nadja Laue (Stadtführerin in Weissenfels) | 20.08.2024 |
|
| Інші статті: |
![]() | Протест проти IKIG: Інформаційний захід у Цорбау – Відкритий лист до Прем'єр-міністра ГазелоффаУ п'ятницю, 22 листопада 2024 року, у закладі «Friedenseiche» (Мирний Дуб) у Цорбау відбувся інформаційний за... Читати далі |
![]() | Слава Богу! Ніхто не відповідає за коронавірусну політику!Уявіть собі, ви замикаєте людей місяцями, забороняєте їм відвідувати помираючих рідних, закриваєт... Читати далі |
![]() | 43 мільйони євро на продовження роботи DOMO – Різкі звинувачення Лотара Велерa (AfD) щодо управління промисловою кризоюПід час громадського діалогу фракції AfD 12 лютого 2026 року в SKZ Lindenhof депутат ландтагу від AfD Лотар Вел... Читати далі |
|
Підтримайте роботу цього сайту добровільними внесками Через PayPal: https://www.paypal.me/evovi/12 або банківським переказом IBAN : IE55SUMU99036510275719 BIC : SUMUIE22XXX Власник рахунку: Michael Thurm Шорти / Рілси / Короткі кліпи Правова інформація / Відмова від відповідальності |