Будь ласка, підтримайте Голос громадянина пожертвою ТУТ!
|
|
||
|
||
|
||
|
||
| Головна Про нас Контакти | ||
|
||
Будь ласка, підтримайте Голос громадянина пожертвою ТУТ! | ||
|
|
||
Проф. Крістіан Дростен ескалує перед соціальним соціальним судом — відмовляється від експертизи, ігнорує строки, нефахова поведінкаУхвалою про витребування доказів Соціального суду Мюнхена від 07.02.2025 р. проф. д-р Крістіан Дростен був призначений експертом у галузі вірусології (§ 118 абз. 1 SGG у поєднанні з §§ 404 і наст. ZPO). 
Запит на експертний висновок датований 12.02.2025 р. Згодом експерт спочатку особисто відмовився, листом від 12.03.2025 р., від підготовки експертизи. Палата прямо вказала йому листом від 27.03.2025 р. на його законний обов’язок згідно з § 407 абз. 1 ZPO та також уточнила, що предметом експертизи є не — як стверджував експерт — допуск і нагляд за вакциною, а етіологія можливих побічних ефектів вакцинації в сенсі «Kann-Versorgung» відповідно до частини C № 4 VersMedV. На цей лист експерт протягом кількох місяців не реагував. Лише приблизно через дев’ять місяців, у клопотанні його адвокатів Redeker Sellner Dahs від 15.12.2025 р., експерт попросив звільнити його від доручення на проведення експертизи та одночасно запропонував трьох інших — на його думку «щонайменше рівною мірою придатних» (клопотання від 15.12.2025 р., с. 3) — вірусологів як експертів. Палата відхилила це клопотання без можливості оскарження ухвалою від 07.01.2026 р., встановила експерту строк до 29.05.2026 р. для подання висновку та надала можливість до 27.02.2026 р. подати вмотивоване клопотання про продовження строку. У клопотанні його представників від 27.02.2026 р. експерт заявив, що експертиза «ймовірно не може бути розпочата раніше кінця 2026 року» і водночас прямо запевнив: «Заявленим наміром нашого клієнта є не затягувати провадження далі та сприяти тому, щоб запитувані експертні висновки були підготовлені якомога оперативніше. З цією метою ми до кінця березня 2026 року намагатимемося визначити експертних осіб […]» Цього власного письмового зобов’язання експерт не виконав — як прямо встановив суд у ухвалі від 06.05.2026 р. У зазначеній ухвалі від 06.05.2026 р. палата востаннє встановила експерту строк до 31.03.2027 р. — тобто більш ніж через два роки та один місяць після первинного доручення від 07.02.2025 р. — для подання експертного висновку. Експерт, призначений судом, відповідно до § 407 абз. 1 ZPO у поєднанні з § 118 абз. 1 SGG, зобов’язаний публічно-правовим чином надати експертний висновок. Цей обов’язок поширюється не лише на прийняття доручення, але й на своєчасну та негайну його обробку. З цього, зокрема, випливає, що експерт не має права затримувати підготовку висновку через зручність, перевагу інших професійних занять або політичні міркування. Критерії негайної обробки випливають із § 411 абз. 1 ZPO, згідно з яким суд встановлює експерту строк для подання висновку; цей строк за загальним розумінням становить кілька місяців, зазвичай три–шість місяців. Експерт спочатку з істотною затримкою особисто відмовився від доручення, потім подав клопотання про звільнення лише більш ніж через десять місяців після призначення (15.12.2025 р.) і зрештою, після відхилення цього клопотання палатою, послався на нібито неможливість виконання «до кінця 2026 року». Жодної об’єктивної причини, що виходила б за межі звичайної завантаженості керівника університетської клініки, не наведено. Експерт сам зобов’язався у поданні від 27.02.2026 р. до «кінця березня 2026 року» назвати експертних осіб, які — за його власною оцінкою — краще підходять для вирішення питань доказування, ніж він сам. Цю обіцянку він не виконав. Йдеться не про технічну прострочку, а про порушення власної заяви, поданої до суду. Це порушення також ретроспективно викриває як безпідставне твердження з подання від 15.12.2025 р. (с. 9), що «заявленою метою» експерта було «не затягувати провадження». Якщо експерт пропонує трьох інших вірусологів, а саме: 1. проф. д-р Клаус Уберла (FAU Ерланген-Нюрнберг), 2. проф. д-р Ульріке Протцер (Технічний університет Мюнхена) та 3. проф. д-р Лайф Ерік Сандер (Charité – Університетська медицина Берліна) як придатних експертів (клопотання від 15.12.2025 р., с. 2), то має місце як об’єктивне, так і суб’єктивне затягування провадження: експерт без труднощів міг би залучити принаймні одного з колег, яких сам вважає придатними. Палата у ухвалі від 06.05.2026 р. правильно узагальнила суперечність у позиції експерта таким чином: «Як і раніше викликає подив, що пан проф. д-р Дростен дозволяє своїм адвокатам зобразити себе як непридатну особу для експертизи, але водночас називає двох інших вірусологів як придатних експертів (подання від 15.12.2025 р.).» Це спостереження суду стосується достовірності всієї аргументації щодо звільнення від доручення та продовження строків. Воно несумісне з процесуальним обов’язком співпраці експерта: змінювати позицію щодо власної компетентності залежно від процесуальної вигоди, одночасно називаючи рівноцінні альтернативи без фактичного їх залучення. Крім того, зазначене у поданні від 27.02.2026 р. навантаження стосується переважно заходів, які експерт відвідує добровільно — на відміну від обов’язкового судового доручення (зокрема засідання наукових товариств, міжнародних дослідницьких альянсів, симпозіуми, лекції тощо). Законний обов’язок за § 407 абз. 1 ZPO має пріоритет над добровільними національними та міжнародними заходами. Час для несуттєвої дискредитації, однак, був у надлишку: несуттєва дискредитація першого експерта як прояв професійно необґрунтованої відмови від експертизи Експерт у поданні своїх представників від 15.12.2025 р. майже три сторінки (с. 6–8) — під заголовком «III. Відвід» — присвятив особистій дискредитації першого експерта, призначеного судом, пані проф. д-р rer. hum. biol. Ульріке Кеммерер (див. ухвалу про виправлення від 23.09.2024 р.). Для цього використано: 1. п’ятирічну таблоїдну публікацію «Main Post» від 24.09.2021 р. із заголовком «Рейд у університетській клініці: професорка з Вюрцбурга втягнута у справу ‘Querdenker’» (подання від 15.12.2025 р., с. 7 і далі); 2. припущення щодо політичної кандидатури від «dieBasis» (подання, с. 7); 3. неперевірений peer-review текст Андреаса Байєра під назвою «Pseudoscience & Conspiracy Theory Revisited» (подання, с. 7); 4. посилання на книжковий внесок та інтерв’ю на YouTube («ApolutEcho», подання, с. 8); 5. «твіт» самого експерта 2020 року (подання, с. 7); 6. публікацію dpa fact-checking 2020 року (подання, с. 6). На цьому експерт ґрунтує — формально не як власну позицію, але фактично як подану тезу — припущення, що «сторона процесу, що програє», може «навести обґрунтовані аргументи щодо упередженості та сумнівів у правильності та/або доказовій силі висновку» (подання від 15.12.2025 р., с. 8). 2. Фактична необґрунтованість та суто ad personam аргументація Жодне з наведених посилань не містить професійного аналізу жодного з питань доказування, жодної з цитованих першоджерельних публікацій чи наукових висновків проф. д-р Кеммерер, які підлягають з’ясуванню згідно з ухвалою про доказування від 29.07.2024 р. (предмет завдання Дростена). Натомість — із удаваним застереженням «без того, щоб наш клієнт приймав на себе відповідальність за ці повідомлення, звинувачення та твердження» (подання від 15.12.2025 р., с. 7) — до справи долучаються таблоїдні матеріали, ймовірні політичні симпатії та інтернет-публікації третіх осіб. Риторична конструкція очевидна: той, хто вводить факт у судове подання, але заявляє, що його «не приймає», прагне лише його репутаційного ефекту без відповідальності за істинність. Позивач заперечує викладені у поданні від 15.12.2025 р. (с. 6–8) звинувачення щодо проф. д-р Кеммерер настільки, наскільки вони не стосуються перевірюваних наукових публікацій, і прямо їх відкидає, якщо вони містять фактичні твердження. Проф. д-р Кеммерер є хабілітованою науковицею та займає наукову посаду в університетській клініці Вюрцбурга; ухвала про доказування від 29.07.2024 р. надала їй повну професійну довіру судової палати. 3. Порушення адвокатського обов’язку об’єктивності та § 138 ZPO Стратегія атакувати призначеного судом експерта через непідтверджені та нерелевантні особисті дані замість наукового спростування його висновку є неприйнятною. Вона несумісна з: 1. процесуальним обов’язком правдивості та повноти за § 138 абз. 1 ZPO у поєднанні з § 202 SGG, 2. адвокатським обов’язком об’єктивності за § 43a абз. 3 BRAO, 3. та професійною етикою експерта, який зобов’язаний до неупередженості (§ 410 абз. 1 ZPO у поєднанні з § 118 SGG). Це сам експерт підкреслює у поданні від 15.12.2025 р. (с. 8), коли зазначає, що йому «[диктують] як призначення експертом, так і професійна етика […] не дозволяти впливати на себе особистими конфліктами». Включення зазначених дискредитацій до судового подання демонструє протилежне. 4. Відомий шаблон: ad hominem замість фахової дискусії Ця практика відповідає відомому у соціальному судочинстві шаблону: якщо сторона не може спростувати науковий зміст експертизи, вона атакує особу експерта, використовуючи таблоїдні матеріали, соціальні мережі та політичні натяки замість даних і peer-review літератури. Адвокати Moderna та BioNTech у цивільних процесах застосовують ту саму методологію. Ця стратегія спрямована на відволікання суду від суті справи та тиск на наукову дискусію. Палата вже критикувала цей підхід у судовому вказівці від 13.03.2025 р. — тоді щодо медичної служби відповідача. Там голова прямо зауважив, що у висновках містилися «зневажливі формулювання […] (‘твердження замість гіпотез’, ‘ненауково’ тощо)» і закликав повернутися до об’єктивного стилю роботи та належного тону щодо суду і призначених експертів. Подальший коментар: У соціальному судочинстві діє принцип офіційного з’ясування обставин. Тому завданням суду є розгляд матеріалу з різних перспектив для формування власного переконання. Для цього були призначені дві експертизи професорам, які представляли протилежні позиції. Поки проф. д-р Кеммерер своєчасно виконала обов’язок і подала висновок, проф. д-р Дростен ухиляється та не хоче викладати свою позицію. Той, хто публічно позиціонував себе в подкастах і ЗМІ як головний «науковий роз’яснювач» і виступав у Бундестазі як експерт, тепер, з точки зору позивача, не подає свій висновок. У соціальному процесі стандарт доказування причинності відрізняється від цивільного процесу, оскільки достатньою є переважна ймовірність причинного зв’язку в системі забезпечення або можливість у межах Kann-Versorgung. Отже, потрібні науковці, які володіють peer-review літературою та механізмами дії й можливими механізмами шкоди. Соціальний суд Мюнхена таким чином вперше в Німеччині серйозно реалізує принцип офіційного з’ясування, протиставляючи різні наукові підходи. У цивільному судочинстві досі призначалися переважно «промислово-дружні» експерти. У цьому сенсі підхід Мюнхена є новаторським. Отже, у Мюнхені ситуація залишається цікавою. Ми й надалі чекатимемо експертного висновку проф. д-ра Дростена.
Автор: AI-Translation - Tobias Ulbrich | |
|
| Інші статті: |
 | Збір за мовлення – урядовий блок проти полегшення для громадян: Бундестаг обговорює пропозицію AfD щодо збору за мовлення21 травня 2026 року Бундестаг розглянув пропозицію фракції AfD, яка вимагає хоча б невеликого кроку в б... Читати далі |
 | Чому місто Мерзебург відмовляється від доходів від штрафів за шумове забруднення?Місто Мерзебург могло б збільшити надходження від штрафів за шумове забруднення, однак не робить ... Читати далі |
 | Залізничні колії не відновлюють – планують промзону без попитуСтруктурні зміни в районі Бургенланд були в центрі уваги засідання комісії районної ради 7 квітня ... Читати далі |
|
Підтримайте роботу цього сайту добровільними внесками Через PayPal: https://www.paypal.me/evovi/12 або банківським переказом IBAN : IE55SUMU99036510275719 BIC : SUMUIE22XXX Власник рахунку: Michael Thurm Шорти / Рілси / Короткі кліпи Правова інформація / Відмова від відповідальності |